Аж гай гуде в Москві! — ПІСНЯ СМІЛИВЦІВ — Саблич

190 052
9.3
Опубликовано 6 мая 2018, 3:07
На сонячній галявинці, збираючись у бій,
Згадав свою дівчиноньку повстанець молодий.
Про те як білі рученьки їй ніжно цілував,
Як в літню нічку, місячну, до серця пригортав.

Заграй, заграй, бандуронька про долю вояка,
Залишив я дівчиноньку, пішов в УПА.
Заграй, заграй, бандуронька про доленьку мою,
Як тут за Рідну Земленьку насмерть стою.

Співає соловейко під повстанський кулемет,
Праворуч фриц скопитився, ліворуч – іхтамнєт.
Нема пощади ворогу – чорти ми лісові!
Буяє дух козацький, що аж гай гуде в Москві!

Заграй, заграй, бандуронька про долю вояка,
Залишив я дівчиноньку, пішов в УПА.
Заграй, заграй, бандуронька про доленьку мою,
Як тут за Рідну Земленьку насмерть стою.

Ціна — копійка ламана — повстанському життю:
Літа свої юнацькії у лісі цім скінчу.
А ти, дівчино любая, мене не забувай!
Колись ця пам’ять славная розбудить Вольний Край!

Заграй, заграй, бандуронька про долю вояка,
Залишив я дівчиноньку, пішов в УПА.
Заграй, заграй, бандуронька про доленьку мою,
Як тут за Рідну Земленьку насмерть стою.

Попав повстанець в засідку, загинув у бою,
Але ідея ствердилась, мільйони вже в строю.
Хай ще багато зрадників і дурнів поміж нас,
Але Держава наша! З нами Бог, і з нами Час!

Заграй, заграй, бандуронька про долю вояка,
Залишив я дівчиноньку, пішов в УПА.
Заграй, заграй, бандуронька про доленьку мою,
Як тут за Рідну Земленьку насмерть стою.
жизньигрыфильмывесельеавтотехномузыкаспортедаденьгистройкаохотаогородзнанияздоровьекреативдетское